Пам'яті Анастасії Осінцевої

Говорити про втрату завжди боляче. Але цього разу — особливо.

11 листопада не стало Анастасії Осінцевої — нашої колеги, викладачки театрального відділення Дитячої школи мистецтв № 6 м. Харкова. Вона працювала поруч із нами у 2021–2024 роках.

Анастасія, талановита випускниця Харківської державної академії культури, волонтерка, бойова медикиня підрозділу аеророзвідки 71-ї окремої бригади десантно-штурмових військ. Вона рятувала життя побратимів, не шкодуючи власного.

У жовтні 2025 року, за десять днів до свого 25-річчя, Анастасія отримала тяжкі поранення під час спроби витягти поранених бійців. Ворог атакував її дроном під час евакуації: тяжкі поранення, контузія, важкий стан. Наступного дня, коли Ася намагалася дістатися точки евакуації вже для себе самої, її було поранено вдруге.

Певний час Анастасія була прикута до інвалідного візка, лікарі забороняли спиратися на ноги. Але вона не впала у відчай – навпаки, мріяла повернутися до війська, до свого підрозділу як бойова медикиня. Там, де була потрібна найбільше

Навіть у лікарні продовжувала волонтерську діяльність – закликала допомагати ЗСУ, нагадувала, що кожен з нас має тримати свій фронт, бо інакше нас не буде.

11 листопада її життя обірвалося…

Доземний уклін Захисниці і Вічна Пам'ять тобі мила, добра, ніжна, смілива й мужня Ася, позивний «Пандора».